Інклюзивне навчання

Що таке інклюзивне навчання?

Поширеною є думка, що інклюзивне навчання – це лише навчання дітей із певними діагнозами, захворюваннями, в тому числі із інвалідністю, у класах загальноосвітніх закладів освіти. Проте ця думка є хибною.

Закон України “Про освіту” визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це “особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту”.

Не можна вимагати від дитини неможливого

– до певного рівня і певного кола знань

різні діти йдуть по різному

В.Сухомлинський

      Рання соціальна реабілітація дітей з особливими освітніми потребами – це перший крок на шляху інтеграції їх до суспільства. Чим раніше надана допомога у спробі зробити цей крок, чим більш кваліфікованою та систематичною є робота, тим кращими будуть результати. Однією з головних проблем у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами є проблема адаптації їх в суспільстві. Вчені стверджують, що ігнорування проблем адаптації дітей зумовлює значні труднощі в їхньому житті та спілкуванні. Більшість таких дітей не в змозі в майбутньому обрати собі професію до вподоби, визначитись у життєвому просторі. Для багатьох з них є проблема спілкування, знаходження контакту з іншими людьми. Діти з особливостями психофізичного розвитку особливо легко травмуються, замикаються в собі або стають агресивними.

Наразі розлади здоров'я розглядаються як соціальна проблема, а не як характеристика особистості.     Для соціальної моделі суспільного буття найбільш прийнятною є інклюзія (процес реального включення інвалідів до активного суспільного життя), зокрема інклюзивна освіта.

    Інклюзивна освіта - гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи .Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних ідей - усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним, як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.

    Навчання відбувається за індивідуальними навчальними планами та забезпечується медико-соціальним та психолого-педагогічним супроводом.

    Учителя початкових класів використовують різні методи та форми корекційного навчання, які передбачають кооперативну роботу дітей у малих групах, у парах, що сприяє  здобуттю соціальних навичок, формують почуття товариськості та взаємної відповідальності.У дитини з певними порушеннями з'являється потреба бути потріб­ною, що мотивує здобувати нові навички, знання.

      Дитина з особливостями психофізичного розвитку не повинна займати особливого становища в закладі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо.

 В інклюзивних класах  створено  атмосферу взаєморозуміння та взаємодопомоги між дітьми, щоб забезпечити дитині з особливостями психофізичного розвитку можливість самоствердитися, подолати неадекватні установки та стереотипи, набути певних навичок соціальної поведінки.

     В таких класах наголос робиться в першу чергу на розвиток сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх фізичних або розумових проблемах. Взаємодія між учнями з особливими освітніми потребами та дітьми з типовим рівнем розвитку сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, завдяки чому діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, стають більш чуйними, готовими до допомоги.

Перебування дітей з особливими потребами в звичайному класі дало свої перші результати. Так, діти з  затримкою психічного розвитку починають краще спілкуватися з дітьми, використовують в мові речення, вивчають невеликі вірші. Діти з ДЦП, навчаючись в звичайній початковій школі, мають середній рівень навчання, а з деяких предметів - достатній рівень навчання.

Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується:

моторний;

мовний;

соціальний;

емоційний розвиток дитини.

У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.

Процес інтеграції буде вважатися повноцінним, якщо забезпечуватиме три умови:

навчання кожної дитини відповідно до її особливих освітніх потреб і потенціального розвитку;
можливість дитини відвідувати навчальний заклад, живучи в сім’ї, а батькам – виховувати власну дитину;
розширення кола спілкування дитини з особливостями психофізичного розвитку та підвищення якості її соціальної адаптації.
Реалізація цих умов потребує зламу стереотипів та оволодіння новими формами роботи всіма учасниками педагогічного процесу.

 Важливу роль у роботі з дітьми відіграє і асистент вчителя, який сприяє соціальній адаптації дитини .

Асистент вчителя здійснює

   - організаційну:

допомагає в організації навчально-виховного процесу в класі з інклюзивним навчанням;

   - навчально-розвиткову:

співпрацюючи з вчителем класу, надає освітні послуги, спрямовані на задоволення освітніх потреб учнів;

   - консультативну:

спілкується з батьками, надаючи їм необхідну консультативну допомогу; інформує вчителя класу та батьків про досягнення учня.

Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси дітей.

·         Взаємодія з батьками 

Основою для успішної інтеграції дитини в суспільство є не тільки взаємодія спеціалістів , але і батьків дитини . Важливою в роботі психолога є робота з батьками «особливої» дитини. Вони активно залучаються до організації корекційно-виховного процесу. Оскільки розвиток та виховання дитини з особливими потребами потребує спеціальних знань про захворювання, його наслідки, потенційні можливості дитини. Батькам надаються  поради та рекомендації по вирішенню повсякденних проблем, пов’язаних з вихованням.

В нашій школі:

-створено  умови  для формування партнерських відносин між вчителями, спеціальними педагогами та сім'ями дітей з особливими потребами;

·         - здійснено  різнопланових цілеспрямованих спостережень  щодо з'ясування можливостей і потреб "особливих дітей";

·         -розроблено  індивідуальні  програми

     Із чого починається співпраця? Звичайно, зі  знайомства. Щоб забезпечити дітям з особливими потребами активної життєдіяльності у колективі однолітків, педагоги мають знати особливості дітей, їхні можливості й уподобання. Зустрічі педагогів з батьками допомагають визначитися, якої саме допомоги потребує дитина, отримати вичерпну інформацію про неї.      Таке партнерство створює умови для ефективного включення дітей з особливими потребами в освітній процес, сприяє досягненню головної мети - успішному особистому розвитку кожної дитини, підготовці її до незалежного життя.

   Доцільно зазначити, що соціальна інтеграція дитини з особливими потребами в середовище дітей з нормальним розвитком є не тільки бажаною, а й обов'язковою умовою його подальшого особистого розвитку й адекватної соціальної адаптації.

Ми повинні пам'ятати:

·    1. У кожній дитині закладені можливості і здібності, які необхідно розкрити, підтримувати і розвивати.

·         2. Кожна дитина є унікальною особистістю.

·   3. Порушення інтелектуального розвитку - це порушення у сфері розуміння. Несприятливе оточення перетворює це на недолік, значить, це проблема оточення, а не хворого.

·       4. Дитина з особливими освітніми потребами має можливість прожити хороше і різноманітне життя. Давайте надамо їй цю можливість!